ЦЬОМУ ІГРАШКОВОМУ ІНСТРУМЕНТУ СТО РОКІВ. МИ НЕ ЗНАЄМО, ХТО ЦЕ ЗРОБИВ, АЛЕ МИ ЗНАЄМО ДЕ – У ЯВОРОВІ, СЛАВНОМУ МІСТІ ІГРАШОК.
Яворів розташований на річці Шкло, за 50 кілометрів від Львова. Це невелике місто з давньою історією, що сягає 14 століття, розташоване на торговому шляху, що сполучав Львів та Ярослав. У 1914 році в цьому проживало 10 500 жителів, більшість з яких були українцями (на той час в Яворові проживало приблизно 2700 єврейів і 1500 поляків). Як пункт на купецькому шляху Яворів був ринком збуту товарів і, як магніт, тягнув з околиць майстрів різних ремесел, які будували тут свої будинки та майстерні. Вони робили взуття, кошики з очерету, що росте навколо озера, меблі та дрібні кухонні інструменти: ложки, черпаки та колотушки (kołotuszki). Вони, звісно, добре продавалися на ярмарках, що організовувалися тут щопонеділка, і на шести ярмарках на рік: на святого Григорія, у вівторок після П’ятидесятниці, на святого Іллю, святу Параскеву, святого Андрія та святого Івана Кантія Сповідника. Окрасою ярмаркових прилавків були іграшки – їхнє виробництво вже в XVII столітті стало важливим галуззю місцевого виробництва.Чому Jaworów спеціалізувався на іграшках? Однією з причин може бути порода деревини (вона була основним матеріалом для виготовлення грашок у часі до нашої пластики). Це липа, вільха та явір, що тут виросли. Назва міста походить від назви цього дерева з родини кленових. Нібито на місці Яворівського озера колись ріс явір. Гнучка і легка деревина була одним із улюблених матеріалів теслярів і колісників. У руках яворівських майстрів багато століть деревина перетворювалася на коляски, конячки, клоуни та меблі, які радували наступне покоління дітей, а також були джерелом доходу для багатьох жителів Яворова та околиць. На початку ХХ століття в місті та його околицях було 86 сімей, які використовувалися виготовленням іграшок. Кажуть, що кожна з цих домашніх фабрик могла виробляти приблизно 3500 іграшок на рік. Розвитку виробництва іграшок у Яворових сприяла Школа деревообробної промисловості з кінця ХІХ століття. Мовляв, завдяки цьому місцевому майстру з виготовлення іграшок могли конкурувати не лише з відомою закопанською школою, а навіть із надзвичайно популярними на той час чеськими фабриками іграшок. Водночас без міцності місцевих ремісничих традиційних школа не мала б шансів досягти таких успіхів. Ми знаємо, що іграшки з Яворова можна було купити у Львові чи Пшеворську. В обох цих містах їх на початку ХХ століття придбав Северин Удзеля, засновник Етнографічного музею в Кракові (сьогодні колекція MEK налічує загалом 28 іграшок з Яворова). Але ці дерев'яні дрібнички, характерно прикрашені мальованими орнаментами, були популярні й у Кракові. Архівні фотографії підтверджують, що яворівські скрипки купували в міжвоєнні роки в Емаусі – відомому краківському ярмарку, який проходив у Страсний понеділок. Можливо, саме там були придбані ті, що зберігає Музей?
Наші скрипки мають приблизно 40 сантиметрів. У випадку зі справжньою скрипкою це означало б, що вона призначена для дітей чотирьох-п’яти років (розмір інструмента підбирається так, щоб довжина скрипки відповідала довгій лівій руці, витягнутій вперед від шиї до середини руки). Це - досить стати вдалий момент, щоб пробудити вашу мрію віртуозом.
Яка була ваша улюблена іграшка в цьому віці?
Дорота Майковська-Шаєр
Джерело:
https://historiaposzukaj.pl/wiedza,obiekty,1900,obiekt_skrzypeczki_z_jaworowa_w_kolekcji_muzeum_etnograficznego_w_krakowie.html